Ікона Пресвятої Богородиці «Знамення»

У дванадцятому столітті святий Андрій Боголюбський володимиро-суздальський великий князь з метою підкорити Велике місто Новгород вступив у союз із князями полоцьким, смоленським, муромським, рязанським та іншими. 25 лютого 1170 року було зібрано величезна рать і з'єднані сили російських удільних князів, які очолив син святого великого князя Андрія Боголюбського Мстислав, підступили до міста Новгороду і зажадали його здачі. На заступ Боже залишалося сподіватися новгородцям, після того, як ні до чого не привели переговори сторін. Вони молилися дні та ночі, каялися у своїх гріхах, благали Господа не залишати їх.
Архієпископ Новгородський, святитель Іоан молився три дні і три ночі, коли раптово почув голос: “Іди до церкви Господа Вседержителя нашого Ісуса Христа, що знаходиться на Іллінській вулиці і візьми там образ Пресвятої Богоматері, а коли піднесеш його на міські стіни, тоді й побачиш порятунок граду”.
З хресною ходою архієпископ урочисто пішов у Спаську церкву і прийнявши чудотворний образ на руки урочисто поніс його на міську стіну, поставивши обличчям до нападників. Тоді й відбулося диво: коли одна зі стріл пронизала Пречистий образ ікони, вона сама звернулася ликом до міста, а з її очей потекли сльози. І в той же час на нападників напав жах, їхній зір затьмарився, і вони стали вражати один одного. Святий благовірний князь Андрій Боголюбський, зрозумілий дивом Божим, змінив гнів на милість, помирився з новгородцями, а Новгородці прийняли князя, призначеного ним святим Андрієм.