Козельщанська ікона Божої Матері

Козельщанська ікона Божої Матері належить до ікон пізніших за часом прославлення (1881) і разом з тим до найбільш шанованих. Ікона ця італійського походження і була привезена до Росії однієї з придворних жінок імператриці Єлизавети Петрівни (1741-1761). Власниця ікони вийшла заміж за писаря Запорізького війська Сиромаху. Так ікона потрапила до України. У XIX столітті вона належала роду Капністів і була їхньою родинною святинею.

Якось дочка графа Марія підвернула ногу. Незначна травма несподівано для всіх викликала скрізне прогресуюче захворювання суглобів, перетворивши квітучу дівчину практично на іваліда. Численні процедури та лікування у відомих лікарів не допомагали, стан дівчини дедалі більше погіршувався. І батьки дівчини вирішили везти до Москви, куди прибув знаменитий європейський лікар Шарко.

Перед дорогою за сімейним звичаєм дівчина помолилася перед образом Божої матері та вирішила протерти ризу на іконі Богородиці. І вона зненацька відчула, що сили знову повертаються до неї. У Москві консиліум лікарів підтвердив чудове лікування Марії. У графському саду для чудотворної ікони було споруджено каплицю, пізніше – храм та монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Здавна склалося таке повір'я, що окрім допомоги у хворобах душевних та тілесних ця ікона допомагає молодим дівчатам, які бажають влаштувати своє сімейне становище. При цьому необхідно, щоб той, хто молиться, чистив ризу на святій іконі, витираючи її обережно чистим рушником. І скільки разів була при подібному зверненні до ікони проголошена молитва, настільки вдало влаштовувалась доля того, хто звертався до образу Божої Матері. Тому не дивно, що риза на цій іконі постійно блищала, як сонце.