Володимирська ікона Пресвятої Богородиці

Володимирська ікона Пресвятої Богородиці у 450 році була перенесена з Єрусалиму до Константинополя імператором Феодосієм Молодшим. У XII столітті ікону привезли до столового міста Київ з Константинополя, де ікона була передана великому князю Юрію Долгорукому. Ікона тривалий час перебувала у Вишгороді, де прославилася багатьма чудесами. В 1155 ікона була перевезена в місто Володимир князем Андрієм Боголюбським, де він незабаром подарував місту величний Успенський собор. Ікона відтоді називається Володимирською. Володимирська ікона Пресвятої Богородиці прославилася своїми чудесами, брала участь у походах і неодноразово захищала Русь від ворогів-загарбників.

У 1395 року на Русь вторгся Тамерлан (Шахризабз). Після вторгнення в Єлець він попрямував до Москви. Великий князь Василь Дмитрович виступив на зустріч Тамерлану з ополченням і зупинився на березі Оки. У цей час Володимирська ікона Пресвятої Богородиці вже їхала з Володимира до Москви. Протягом усього шляху люди стояли навколішки і молилися за захист. За переказами в момент, коли образ досяг Кучкового поля, Хану уві сні з'явилася Велика дружина на чолі війська святителів, вона веліла йому розгорнути свої війська. Так і сталося, Тамерлан повірив у пророцтво і повернув своє військо назад.