Ікона "Матрона Московська"

Народилася блаженна Матрона (Матрона Димитрієвна Ніконова) у 1881 році в селі Себіно Єпіфанівського повіту Тульської губернії. Матрона народилася сліпий. У неї зовсім не було очей. Але Господь дав їй духовний зір. Господь обрав Матрону для особливого служіння ще до народження. Про богообраність дівчинки свідчило те, що при хрещенні, коли священик опустив дитину в купіль, присутні побачили над немовлям стовп запашного легкого диму. Крім того, дівчинка на грудях мала опуклість у формі хреста, нерукотворний натільний хрест. З семи-восьми років у Матронушки відкрився дар передбачення та зцілення хворих. Близькі почали помічати, що їй відомі як гріхи людей, а й їхні думки. Вона відчувала наближення небезпеки, передбачала стихійні та суспільні лиха. У ранньому віці Матрона передбачила революцію, а 1939 чи 1940-го, точно не відомо, вона передбачила Велику вітчизняну війну. За її молитвою люди отримували зцілення та втіху в скорботах.

На сімнадцятому році життя Господь послав ще одне випробування Матроні: вона втратила можливість ходити, оскільки раптово відійшли ноги. До кінця днів своїх вона залишалася сидячою. У 1925 році через жалість до батьків і своїх братів, які вступили до партії, Матрона перебирається до Москви, щоб уберегти близьких від репресій. Це був новий період її подвижницького життя. Матрона блукала рідними та знайомими, будиночками, квартирами та підвалами. Але Москву вона дуже любила, називала її святим містом, серцем Росії. Багатьох людей вона прийняла цей час, багатьом допомогла. "Матуся Матрона все життя боролася за кожну душу, що приходить до неї, - згадує Зінаїда Жданова, - і здобувала перемогу." Вона не була суворою, була терпима до людських недуг, співчутлива, тепла, співчутлива, завжди радісна, ніколи не скаржилася на свої хвороби та страждання. Вона не була багатослівною, коротко відповідала тим, хто приходив на запитання, давала конкретні поради. Залишилися деякі її настанови загального характеру. Матінка вчила не засуджувати ближніх, любити та прощати старих та немічних. Матрона не дозволяла надавати значення снам: "Не звертай на них уваги, сни бувають від лукавого - засмутити людину, обплутати думками". Вона казала, що фарбуватися декоративною косметикою - великий гріх, тому що при цьому псується і спотворюється образ людської природи, доповнюється те, чого не дав Господь, створюється підроблена краса, що веде до розбещення. Матрона закликала частіше хреститися: "Хрест - такий самий замок, як на дверях". Про чаклунів матінка говорила: "Для того, хто увійшов добровільно в союз із силою зла, зайнявся чарівництвом, виходу немає. Не можна звертатися до бабок, вони одне вилікують, а душі зашкодять". Бажаючим християнської досконалості радила не виділятися зовні серед людей.

Подвиг Матрони полягає у великому терпінні, що йде від чистоти серця та гарячої любові до Бога. Саме про таке терпіння, яке рятуватиме християн в останні часи, пророкували святі отці Церкви. Як справжня подвижниця, блаженна навчала не словами, а всім своїм життям. Сліпа тілесно, вона навчала і продовжує вчити справжньому духовному зору. Не маючи можливості ходити, вона навчала і вчить йти важким шляхом порятунку.