Ікона "Преподобна Меланія Римляниня"

У 14 років вона мала проти своєї волі стати дружиною близького родича Апініана. Щойно весільна церемонія закінчилася, вона запропонувала молодому чоловікові жити у помірності. Апініан запропонував їй спочатку народити двох дітей, щоб забезпечити успадкування, а вже потім залишити світ.

Першою у подружжя народилася дочка, яку вони одразу ж присвятили Господу. Продовжуючи для видимості вести світське життя, що відповідає багатій аристократці, Меланія стала носити під одягом з шовку грубу туніку з кінського волосу і почала потай від усіх умертвляти плоть. У 403 році у неї під час передчасних пологів помер син, сама ж вона уникла смерті, лише взявши з чоловіка клятву не відкладати більше ухваленого рішення.

Її баба, Меланія Старша, яка прибула зі сходу після 37 років відсутності, всіляко підтримувала цей святий намір. Коли смерть єдиної дочки та батька Апініана позбавила їх від будь-яких земних прихильностей, подружжя залишило розкішний будинок і вирушило в один зі своїх маєтків на околицях Риму. Там вони присвятили себе турботі про мандрівників та допомогу хворим та в'язням. Апініану було на той час 24 роки, а Меланії – 20. На їх кошти було збудовано багато храмів та лікарень.

Продавши нерухоме майно в Італії та Іспанії, Меланія та Апініан попрямували до Африки, де продовжили займатися благодійністю.

Через сім років подружжя вирушило до Єрусалиму. Роздавши залишки свого майна на потреби церкви, вони стали перебувати в молитві та молитві.

Після смерті Апініана праведниця чотири роки провела біля його могили, молячись за нього. Коли свята захотіла на горі Вознесіння Христового збудувати монастир, то швидко знайшовся благодійник, і за один рік обитель була вже збудована. У її стінах 439 р. Преподобна Меланія мирно відійшла до Господа.

День пам'яті преподобної Меланії Римлянини відзначається 13 січня.