Ікона "Свята Олена"

Цариця Олена повністю присвячувала себе добрим справам і не втручалася в політичні справи. Олена була гарячою ревницею християнських святинь, старанною покровителькою Церкви, і благодійницею страждаючих та заможних.
Свята Олена, вже в дуже похилому віці, вирушила до Єрусалиму з Риму на прохання сина. Це прохання полягало в тому, щоб знайти в Єрусалимі святий Хрест, на якому Господь був розіп'ятий. І з таким проханням до Олени імператор Костянтин звернувся тому, що він розбив свого супротивника Максенція 28 жовтня 312 року в битві біля Мілвійського мосту через Тібр. Завдяки цьому він узяв на себе керування Західною частиною Римської імперії. Костянтину було даровано перемогу згори. Під час молитви, повідомляє історик Євсевій, Костянтин на небі побачив «дивовижний Божий знак: поверх сонця з'явився хрест, що світиться написом “Під цим знаком ти переможеш”.
Цариця Олена взялася ревно за розшуки Хреста Господнього в Єрусалимі. Під одним язичницьким капищем був знайдений Хрест. Імператор Костянтин сприйняв цю звістку з великою радістю, коли цариця принесла синові цю новину. І мав він думки відрізнити місце святе гідним його пам'ятником. Так було зведено храм Воскресіння Христового дома том.
Вона повернулася до міста Константинополь з частиною Животворчого Господнього Хреста та знайденими разом із ним цвяхами, якими Тіло Господа було прибите.
Померла Свята Олена у 327 році у віці 80 років приблизно на руках свого сина та онука Констанція. Цариця Олена називається Рівноапостольною за працю з здобуття Животворчого Хреста та свої великі заслуги перед Церквою.