Ікона "Свята Олена"

Цариця Олена не втручалася у справи політичні, повністю присвячуючи себе добрим справам. Вона була старанною покровителькою Церкви, гарячою ревницею християнських святинь і благодійницею заможних і страждаючих.

Уже в похилому віці свята Олена на прохання сина вирушила з Риму до Єрусалиму, щоб розшукати там святий Хрест, на якому був розіп'ятий Господь. А з таким проханням до матері імператор Костянтин звернувся ось чому. 28 жовтня 312 р. у битві біля Мільвійського мосту через Тибр Костянтин розбив свого супротивника Максенція і взяв на себе керування і Західною частиною Римської імперії. Перемога Костянтину була дарована згори. Історик Євсевій повідомляє, що під час молитви Костянтин побачив на небі «дивовижний знак Божий: поверх сонця з'явився хрест з написом “Під цим знаком переможеш”.

В Єрусалимі цариця Олена ревно взялася за пошуки Хреста Господнього. Він був придбаний під одним із язичницьких капищ. Цариця негайно сповістила сина про це, і Костянтин сприйняв цю звістку з радістю. Він мав думку відрізнити святе місце якоюсь пам'яткою, гідною його. Так на місці тому було зведено храм Воскресіння Христового.

У Константинополь вона поверталася з частиною Животворчого Хреста Господнього та знайденими разом із Хрестом цвяхами, якими було прибите Тіло Господа.

Свята Олена померла у віці приблизно 80 років у 327 році на руках свого сина та онука Констанція. За свої великі заслуги перед Церквою і праці з набуття Животворчого Хреста цариця Олена називається Рівноапостольною.