Ікона "Святий князь Ігор"

Після смерті князя Всеволода першого серпня 1146 року, княжий престол у спадок був відданий брату Всеволода - Ігорю. Місцевих жителів обурила така новина, адже вони не любили князя Всеволода за його характер та постійні війни. Люди були обурені, оскільки на той момент династичні традиції лише починали своє існування. Формальне право управління давало віче, народ. І тому закономірно, що кияни не хотіли, щоби правителем ставав брат Всеволода. Сам благовірний Ігор зовсім не претендував на престол, проти своєї волі він став спадкоємцем. Ігор пообіцяв Києву та народу, що він буде неупередженим правителем і захистить місто. Люди теж присягнули йому на вірність. Проте люди вже мали плани щодо Ігоря. Вони покликали війська Мстиславичів і прирекли Київ до битви. Армії їх справді були рівними, але у важливий момент київська рать пішла на бік Ізяслава. Князь Ігор вирішив втекти, але за кілька днів був спійманий і взятий у полон. Перебуваючи у в'язниці, він віддав увесь свій час благанню.